У системі української мови правопис заперечних часток часто залежить від морфологічних особливостей слова, до якого вони приєднуються. Правило написання сполуки «не гірше» є одним із найбільш сталих, проте воно нерідко викликає сумніви через плутанину з написанням «не» з прислівниками чи прикметниками у звичайній формі. Станом на 2026 рік норми орфографії залишаються незмінними: це словосполучення завжди пишеться окремо.
Як правильно писати «не гірше»
За правилами сучасної української мови сполука «не гірше» пишеться тільки окремо у два слова. Це зумовлено граматичною формою слова «гірше», яке є вищим ступенем порівняння. У мовленні воно може виступати або як прислівник (похідне від «погано»), або як форма середнього роду прикметника («гірший»).
Згідно з нормами чинного правопису, заперечна частка «не» завжди пишеться окремо з формами вищого та найвищого ступенів порівняння прислівників та прикметників. Оскільки «гірше» є компаративом, роздільне написання є обов’язковим і не залежить від контексту речення чи наявності протиставлення.
Написання «негірше» разом вважається грубою орфографічною помилкою. У таких випадках частка «не» виконує лише заперечну функцію і не зливається з основою слова для утворення нового поняття з префіксом. На відміну від звичайної форми (наприклад, «непогано»), де можливе написання разом, ступені порівняння завжди вимагають дистанції між часткою та словом.
Важливо запам'ятати: в українській літературній мові форми «негірше» одним словом не існує. У будь-якому контексті, незалежно від синтаксичної ролі чи стилю тексту, частку «не» з цим словом слід писати виключно окремо.
Така однотипність правила допомагає уникнути плутанини, адже користувачеві не потрібно шукати додаткові умови, як-от наявність протиставлення зі сполучником «а». Достатньо визначити, що перед нами порівняльна форма.
Аналогічні приклади написання «не» з вищим ступенем порівняння
Універсальність правила про роздільне написання частки «не» з вищим ступенем порівняння дозволяє легко перевірити себе на прикладі інших слів. Якщо прикметник чи прислівник вказує на більшу або меншу міру ознаки, він автоматично вимагає окремого написання із запереченням.
- не краще
- не більше
- не менше
- не вище
- не нижче
- не дорожче
- не дешевше
Всі ці конструкції підпорядковуються тому самому алгоритму, що й «не гірше». Навіть якщо сполука за змістом близька до якогось одного поняття (наприклад, «не більше» як «стільки ж»), орфографічна норма вимагає роздільного написання через наявність суфіксів вищого ступеня порівняння.
Приклади вживання сполуки «не гірше» в реченнях
Щоб краще закріпити матеріал, варто розглянути, як ця сполука функціонує в живому мовленні та художніх текстах. Практика показує, що правильне написання зберігається незалежно від того, які порівняльні сполучники чи прийменники використовуються далі в реченні.
- Він виконав завдання не гірше за інших.
- Цей варіант підходить нам не гірше, ніж попередній.
- Одягнений був не гірш од міських панів.
В останньому прикладі використано вкорочену форму «не гірш», яка є характерною для поетичного чи народнопісенного стилю. Попри фонетичне скорочення, граматична природа слова не змінюється, тому роздільне написання залишається чинним.
У будь-яких синтаксичних конструкціях, зокрема з прийменниками «за», «од» або сполучником «ніж», написання частки «не» з вищим ступенем порівняння залишається незмінним. Це правило є одним із найпростіших для запам’ятовування, оскільки воно не має винятків у сучасній літературній нормі.
